Головна » 2011 Грудень 27 » 25 грудня, неділя
13:32 25 грудня, неділя | |
Католицьке Різдво Різдво
є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в
Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят,
державне свято в більш ніж 100 країнах світу.
Перші відомості про святкування християнами
Різдва відносяться до 4 ст. Питання про реальну дату народження Ісуса
Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів.
Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницького
солярного свята «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у
Римі християнства наповнився новим змістом.
Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати
Різдва відбувся внаслідок одночасного святкування ранніми християнами
Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня; відповідно, у результаті
додавання до цієї дати (25 березня) 9 місяців Різдво припало на день
зимового сонцестояння.
Свято Різдва Христового має п’ять днів
передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в
день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту,
що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво -
зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст
святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі. У
навечір’я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов’язані з
Різдва Спасителя. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі,
на світанку і вдень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у
лоні Богоматері і в душі кожного християнина.
У XIII столітті, за часів святого Франциска
Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в
які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити не
тільки в храмі, а й в будинках перед Різдвом. Домашні сантони - макети в
засклених ящиках зображують грот, в яслах лежить немовля Ісус, поруч
Богоматір, Йосип, ангел, пастухи, що прийшли на поклоніння, а також
тварини - бик, осел. Зображуються також цілі сценки з народного побуту:
поруч зі святим сімейством поміщають селян в народних костюмах і т.п.
Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у
святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай
колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими
побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені
каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів
висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски,
ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами.
Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і
поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких
друзів.
Про пережитки язичницького культу сонця в
різдвяних святках також свідчить традиція запалювання обрядового вогню в
домашньому вогнищі - «різдвяне поліно». Поліно урочисто, дотримуючись
різних церемоній, вносили до хати, підпалювали, одночасно промовляючи
молитву і вирізаючи на ньому хрест (спроба примирити язичницький обряд з
християнською релігією). Поліно посипали зерном, поливали його медом,
вином і маслом, клали на нього шматочки їжі, зверталися до нього як до
живої істоти, піднімали на його честь келихи вина.
У дні святкування Різдва встановився звичай
заломлювати «різдвяний хліб» - особливі прісні облатки, які освячуються в
храмах під час Адвенту, - і їсти його як перед святковою трапезою, так і
під час привітань один одного зі святом.
Характерним елементом свята Різдва є звичай
встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція
зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом
життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної
та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить
нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ
райського дерева з рясним плодами.
| |
|